Податковий родовід Закарпаття
Історія оподаткування на території сучасного Закарпаття сягає
сивої давнини. Вже в ті часи, з яких до нас дійшли перші відомості
про Ужгород, Хуст, Мукачево та інші населені пункти краю, існували
різноманітні форми оподаткування. Так з встановленням у Х111- Х1У
столітті над Закарпаттям влади Угорського короля тут було утворено
4 комітети- Ужанський, Бережанський, Мераморошський і Угочанський.
На чолі комітетів стояли жупани,які справляли податки з населення
на користь короля. Третину зібраних податків жупани залишали собі.
В Х1У столітті найпоширеними видами податків (феодальної ренти)
були : чинш (панщина) і десятина. Мав місце і такий вид податку
- з димаря, тому, щоб не платити цей податок, багато господарів
будували хати без димаря.
В ХУ столітті часто збиралися і надзвичайні податки- на військові
потреби. Саме в цей період виникали неодноразово повстання проти
панщини та інших видів податкового тягара.
Важливим актом Угорської революції 1848 року було скасування кріпацтва,
відміна урбальних повинностей: панщини, десятин, грошових платежів.
Але замість них незабаром запроваджувалися інші. Документи засвідчують,
що на кінець Х1Х століття в Австро- Угорській імперії, куди входило
Закарпаття, справлялось з населення 13 видів податків, серед яких
значились : поземельний, військовий, подушний, на утримання нотаря,
на утримання вчителя, коблина (церковний податок). За несплату податків
вживалися суворі заходи аж до конфіскації і продажу майна з молотка.
Тільки у 1899 році у чотирьох закарпатських комітатах за несвоєчасну
сплату податків було продано з торгів 13 селянських господарств.
Королівська фінансова дирекція тогочасної Угорщини приділяла постійну
увагу питанням наповнення королівської казни.В кожному комітаті
діяла фінансова дирекція, до якої входила і податкова інспекція.
В м.Берегові вона знаходилася у двоповерховій будівлі, де нині розташована
середня школа №5.. В 1904 році було здійснено реконструкцію цього
приміщення з метою додаткового тут розміщення каси розрахункового
відділу і податкової інспекції.
В цьому приміщенні фінансове управління діяло і за роки Чехословацької
Республіки. Податкові інспектори (фінансові інспектори) слідкували
не тільки за сплатою податків з населення, але й за тим, щоб на
ринок не потрапляли саморобні алкогольні напої, тютюнові вироби
(тютюн). Навіть заборонялося вирощувати тютюн на власних городах.
А виробники цих товарів сплачували акцизний збір.
Після встановлення на Закарпатті Радянської влади, оподаткування
набрало класових рис. Було встановлено прибутковий податок з громадян,
плата за основні виробничі фонди, відрахування з прибутку, податок
з обороту,податок на землю. Але планово- адміністративна економіка
не потребувала особливого загону податківців. З процесом оподаткування
цілком справлялися невеликі підрозділи фінансових відділів у районах
і містах.
Лише з початком розвитку ринкових відносин та проголошенням незалежності
України знову виявилась життєва потреба у створенні міцної податкової
служби.
У 1988 році створюються відділи податкових доходів у складі фінансових
органів.
У квітні 1990 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову "Про
утворення державної податкової служби в Українській УРСР",
якою в системі Міністерства фінансів України було створено Головну
державну податкову інспекцію України та державні податкові інспекції
в областях, містах і районах.
4 грудня 1990 року Верховна Рада Української РСР прийняла Закон
"Про державну податкову службу в Україні".
Указом Президента України від 22 серпня 1996 року "Про утворення
Державної податкової адміністрації України та місцевих державних
податкових адміністрацій" на базі податкових інспекцій та підрозділів
по боротьбі з приховуванням доходів від оподаткування МВС України
створено Державну податкову адміністрацію України, Державну податкову
адміністрацію у Закарпатській області, які поєднуєть в собі функції
контролю за сплатою податків, примусового їх стягнення та боротьби
з ухиленням від сплати податків.